Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної теорії Індивідуальне навчально-дослідне завдання з дисципліни «Міжнародна економіка» на тему: «Політика протекціонізму в сучасному світі та в Україні»  План Вступ Політика протекціонізму та її аргументи; Протекціонізм і свобода зовнішньої торгівлі. Особливості та тенденції сучасного розвитку. Висновки Список використаних джерел Вступ Питання протекціонізму сьогодні жваво обговорюють економісти і політики України. Це зрозуміло: перехід від «дикого» до цивілізованого капіталізму в умовах спаду промислового виробництва, зниження якості життя, політичних демаршів різних соціальних угруповань тощо в економічному плані знаходять своє вираження в ідеології протекціонізму. Протекціонізм –це економічна політика держави, що переслідує мету захистити національне господарство від іноземної конкуренції шляхом уведення імпортних мит, обмежень чи заборон увезення деяких товарів. Щоб детально розглянути питання політики протекціонізму, тобто захисту певних галузей вітчизняної економіки, варто визначити те, яка мета цього захисту: У країнах світу з розвинутою економікою (найперше це ЕС, США і Японія) головною метою протекціоністських тарифів і обмежень на ввезення іноземної продукції визначається необхідність збереження робочих місць у галузях економіки; Іноді також протекціонізм має за мету забезпечити незалежне функціонування стратегічних галузей економіки, а також фінансового сектора; І третьою, менш офіційно наголошуваною, метою протекціонізму є бажання зберегти прибутки і зони впливу власників підприємств певної країни, включаючи державу як власника державних підприємств. В економічній теорії одним із головних аргументів протекціонізму є критика теорії зовнішньої торгівлі з позицій захисту національного добробуту, що випливає безпосередньо з аналізу виграшів і втрат. Вигода від застосування експортного й імпортного мита може бути протиставлена виробничим і споживчим втратам, які виникають від викривлення мотивів поведінки виробників і споживачів. Однак можливий і такий випадок, коли вигода від поліпшення умов торгівлі після введення зовнішньоторговельних податків перевищить втрати від неї. Головна передумова поліпшення умов торгівлі внаслідок введення мита – це наявність у країни ринкової влади, тобто здатності одного або групи продавців (покупців) у країні впливати на ціни експорту і/або ціни імпорту Однак обмеження, пов’язане з наявністю в країні ринкової влади у торгівлі товарами, на практиці найчастіше зводить нанівець цей аргумент проти вільної торгівлі. Значна кількість країн, що розвиваються, недостатньою мірою здатні впливати як на ціни свого експорту, так і на ціни імпорту. Протекціонізм здатний звести нанівець вигоди від міжнародної спеціалізації. Якщо країни не можуть вільно обмінюватись товарами, для задоволення різноманітних потреб національних споживачів вони будуть змушені перемішувати ресурси з галузей з порівняльною перевагою у галузі, які її не мають, ефективне використання стає неможливим. Політика протекціонізму та її аргументи. Поряд з основними інструментами зовнішньоторговельної політики, в останні роки великого поширення набули так звані технічні бар'єри – форма адміністративного регулювання, коли відбувається дискримінація імпортних товарів на користь вітчизняних за допомогою специфічних стандартів якості, норм безпеки, санітарних обмежень тощо. Незважаючи на те, що будь-який метод державного впливу на зовнішню торгівлю в абсолютній більшості випадків призводить до чистих втрат добробуту, вони широко використовуються практично всіма країнами світу. Це пояснюється тим, що існують групи населення, для яких політика протекціонізму, тобто державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, є вигідною. Ці групи населення можуть чинити тиск на державу з метою об...